Ситуації, коли працівник під час лікарняного з'їздив у службове відрядження на день-два, справді, трапляються. Своєю чергою, у працівників кадрових служб постає запитання: які відмітки проставляти в табелі обліку робочого часу? А в працівників бухгалтерії - що оплачувати: дні відрядження чи дні тимчасової непрацездатності, а також як бути з витратами у відрядженні?
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованим особам у вигляді матеріального забезпечення, яке частково або повністю компенсує втрату зарплати (доходу) у разі настання страхового випадку, зокрема, тимчасової непрацездатності (ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, далі - Закон № 1105). Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).
У випадку порушення хворим призначеного режиму (у т.ч. вихід на роботу без дозволу лікаря) у правому нижньому полі листка непрацездатності (у графі "Примітка") лікарем указується вид порушення (п. 4.1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, МОЗ, Мінпраці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406). У графі "Відмітки про порушення режиму:" зазначається дата порушення режиму, яка засвідчується підписом лікаря.
Водночас лікар, який відкрив листок непрацездатності, може й не здогадуватися про те, що хворий приступив до роботи, а отже, порушив режим, установлений для нього лікарем.
Проте особи, які порушують режим, установлений лікарем, або не з'являються в призначений час на медичний огляд, втрачають право на таку допомогу з дня допущеного порушення на строк, визначений органом, що приймає рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності (ч. 2 ст. 23 Закону № 1105).
Але не забуваймо, що рішення про призначення матзабезпечення, відмову, а також про припинення (повністю або частково) його виплати приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування, створена на підприємстві (п. 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25, далі - Положення № 25). До того ж саме комісія (уповноважений) із соціального страхування має право перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності (п. 2.1 Положення № 25).
Звісно, комісії (уповноваженому) із соціального страхування на підприємстві доступні відомості й документи про направлення працівників у службові відрядження. Тож за наявності факту порушення хворим режиму, установленого лікарем, комісія (уповноважений) із соціального страхування має підстави припинити виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності з дня допущеного порушення.
Адже непрацездатність (утрата працездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботивизначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я (п. 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 р. № 189). Натомість службовим відрядженням є поїздка працівника за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Таким чином, якщо дійсно встановлено тимчасову непрацездатність, виконання службових обов'язків у цей же проміжок часу неможливе у зв'язку зі станом здоров'я працівника.
Мінсоцполітики теж раніше зазначало: дні непрацездатності, щодо яких є відмітки лікаря в листку непрацездатності про порушення режиму, не підлягають оплаті (див. лист від 24.04.2013 р. № 4566/0/14-13/13).
Якщо маємо наказ про направлення працівника у відрядження в дні, коли він хворів, що засвідчено листком непрацездатності, згадана комісія не лише вправі, а й зобов'язана прийняти рішення про відмову в оплаті таких днів, зазначивши цей факт у протоколі засідання.
Тому коли працівника під час хвороби направили у відрядження, він втрачає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності за період відрядження. А дні відрядження оплачують згідно зі ст. 121 КЗпП.
Своєю чергою, роботодавець не має права направляти у відрядження працівника, який перебуває на лікарняному. Адже на період тимчасової непрацездатності працівнику надають листок непрацездатності, що слугує підставою для звільнення його від роботи у зв'язку з непрацездатністю. Те, що залучати працівника до виконання службового доручення в період хвороби, немає законних підстав, наголошував і Мінфін у листі від 20.01.2007 р. № 31-18030-07-10/854. Хоча там же зазначав, що за наявності наказу про направлення у відрядження та підтвердних документів працівникові відшкодовуються витрати, понесені ним у відрядженні, зокрема, на винаймання жилого приміщення, оплату вартості проїзду та добові.
Принагідно завважте: працівник цілком може відмовитися від направлення його у службове відрядження в період його тимчасової непрацездатності, посилаючись на неможливість поїздки за станом здоров'я. Адже роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці (ч. 5 ст. 153 КЗпП). Погодьтеся, випадки тимчасової непрацездатності, як і встановлені діагнози, бувають різними, і порушення режиму лікування (зокрема робота в період лікарняного) може загрожувати здоров'ю та життю особи.
Розгляньмо конкретну ситуацію, за якої працівника направлено у відрядження, що все ж мало місце в період лікарняного.
-------------------------------
Підписуйтесь наш канал в Telegram
та сторінку в Facebook
щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій
-------------------------------
Ситуація
Працівнику відкрили лікарняний 21 травня 2018 року, а 22 травня його терміново направили у відрядження, з якого він повернувся наступного дня. 24 травня лікарняний закрили.
Зважаючи на цей факт, комісія із соціального страхування прийняла рішення оплатити лише 2 дні тимчасової непрацездатності - 21 і 24 травня.
За дні перебування у відрядженні працівникові нарахували оплату відповідно до ст. 121 КЗпП і відшкодували витрати на проїзд, проживання та добові за 2 дні відрядження.
Додамо: комісія може прийняти рішення про оплату днів тимчасової непрацездатності лише до дня порушення режиму, установленого лікарем, і тоді працівнику оплатять узагалі лише перший день хвороби (21 травня). У такому випадку в табелі доведеться позначити 24 травня як неоплачувану тимчасову непрацездатність, тобто проставити "НН" або "27".
Редакція газети
"Інтерактивна бухгалтерія"
