Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Помилки в разі звільнення, за які можливі штрафи Держпраці

17.30, 18 грудня 2020
2390
0

Зібрано найпоширеніші помилки, яких припускаються роботодавці під час звільнення працівників, за які Держпраці може накласти штраф

Підставою для проведення інспекційного відвідування може бути звернення працівника (пп. 1 п. 5 Порядку № 823) або фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин, тобто неоформлених працівників або осіб за цивільно-правовими договорами (пп. 2 п. 5 Порядку № 823). Отже, "ображений" працівник, якого незаконно звільнено, може подати скаргу до органів Держпраці. Така скарга може стати початком великої перевірки, унаслідок якої інспектор праці може накласти штраф, у тому числі виявивши порушення в разі звільнення.

Звільнення під час лікарняного, відпустки, декрету

Згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р. № 9 суди роз'яснюють, що правила про недопустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 12.09.2018 р. № 127/21890/16-ц указав, що звільнення працівника є незаконним, якщо в день звільнення відкрито лікарняний лист, хоч і після видання наказу про звільнення. У такому випадку роботодавцю слід внести зміни до наказу в частині дати звільнення.

Проте ухвалою Верховного Суду від 15.04.2020 р. № 481/1043/17 змінено таку позицію. Суд указав, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП). Ураховуючи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2014 р. у справі № 6-33цс14, наявні підстави для відступу від висновків щодо застосування ст. ст. 40, 235 КЗпП, що викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 р. у справі № 823/411/17, від 18.03.2020 р. у справі № 823/1455/17.

Інспектори праці неодноразово накладали штраф за звільнення працівника під час перебування його на лікарняному.

Більш детально читайте у статті видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН. Для доступу до професійної аналітики видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН, інших документів та інструментів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН поспішіть оформити заявку на та оцініть зручність і швидкість пошуку необхідних вам матеріалів.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему