Переоцінка запасів у воєнний час: бухгалтерський облік

У воєнні часи переоцінка запасів є доволі поширеною операцією, оскільки запаси пошкоджують і знецінюють. Якщо запаси після цього можна ще використати, потрібно провести їх уцінку. Тому сьогодні ми розповімо про те, як показати в бухгалтерському обліку результати переоцінки запасів.

Коли проводять дооцінку запасів

Насамперед зауважимо, що на практиці здебільшого проводять уцінку запасів. Адже відповідно до п. 24 НП(С)БО 9 запаси відображають у фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок:

- первісною вартістю або

- чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).

За нормами п. 25 НП(С)БО 9 запаси відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду внаслідок зниження їх ціни, зіпсуття, застаріння, закінчення строку зберігання тощо.

Якщо чиста вартість реалізації запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше за суму попереднього зменшення, визнають інший операційний дохід зі збільшенням їх вартості (п. 28 НП(С)БО 9). Такий дохід відображають за кредитом субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" зі збільшенням балансової вартості відповідних запасів (п. 5.8 Методрекомендацій № 2).

Отже, дооцінювати запаси можна тільки на суму попередніх уцінок. На практиці таку дооцінку проводять у тих випадках, коли товари (готову продукцію) уцінюють перед проведенням рекламної акції з продажу зі знижкою, а після закінчення акції їх планують продавати за звичайною (не зниженою) ціною.

Дооцінку в такому випадку проводять на суму раніше проведеної уцінки (див. лист Мінфіну від 31.08.2010 р. № 31-34010-10/23-4902/2/4555).

Документи на уцінку

У п. 3.15 Методрекомендацій № 2 зазначено, що уцінку товарів до чистої вартості реалізації оформлюють актом уцінки. Затвердженої форми акта уцінки наразі немає, оскільки Положення про уцінку, у додатку до якого було наведено його форму, втратило чинність ще у 2016 році. Тепер питання проведення уцінки суб'єкти господарювання мають право вирішувати на власний розсуд.

Тому бажано затвердити внутрішній локальний акт, який регламентуватиме заходи щодо проведення уцінки (наприклад, Положення про проведення уцінки на підприємстві). За основу можна взяти норми Положення про уцінку, але без анахронізмів.

Для підтвердження достовірності уцінки бажано, щоб рішення про проведення уцінки ухвалювала спеціальна комісія, призначена керівником підприємства. Ця комісія на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати споживчих властивостей товарів і насиченості ринку такими товарами встановлює розміри їх уцінки, після чого оформлює документи про уцінку.

Візьміть до відома: в Інструкції № 2 досі не підкоригували норми, у яких надано посилання на Положення про уцінку в частині документального оформлення уцінки. Тому доцільно продовжувати оформлювати опис-акт уцінки, зразок якого наведено в додатку до цього Положення. Сьогодні цей документ можна складати в довільній формі, але із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів первинного документа, наведених у ч. 2 ст. 9 Закону № 996.

У роздрібній торгівлі після проведення уцінки необхідно переоформити цінники на товар. Порядок проведення такої процедури викладено в п. 11 Інструкції № 2. Зокрема, суб'єкт господарювання повинен перемаркувати ціни шляхом закреслення попередньої ціни й позначення нової ціни на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці тощо кожної одиниці товару та засвідчити підписом працівника, відповідального за формування, установлення або застосування цін.

Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо (наприклад, їх було позначено етикет-пістолетом), то нові ціни позначають шляхом наклеювання їх безпосередньо на попередні.

У разі перемаркування цін на товарах, уцінених у зв'язку із частковою втратою якості, на товарних ярликах, упаковці або ярликах цін (цінниках) ставлять літеру "П". У торговельному залі підприємства роздрібної торгівлі вивішують оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів.

Уцінка запасів: загальна процедура

Відповідно до норм п. 25 НП(С)БО 9 у разі продажу запасів за ціною, нижчою за собівартість, їх потрібно уцінити. Проте на практиці підприємства зазвичай обходяться без проведення уцінки, апелюючи до того, що в п. 25 НП(С)БО 9 мова йде про те, що запаси відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась чи вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. А оскільки рішення про продаж запасів за зниженою ціною було ухвалено в період між датами балансу, то норми п. 25 НП(С)БО 9 не виконуються.

У разі проведення уцінки суму, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, списують на витрати звітного періоду (п. 27 НП(С)БО 9). На суму такого зменшення роблять кореспонденцію з дебетом субрахунку 946 "Втрати від знецінення запасів" (п. 5.8 Методрекомендацій № 2) зі зменшенням фактичної (балансової) вартості відповідних запасів.

Податкові зобов'язання з ПДВ, нараховані на різницю між мінімальною базою оподаткування й ціною продажу, показують на субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності".

ПРИКЛАД. 1

Умова:

ТОВ "Веселка" уцінило 100 од. товару: продажна вартість 1 од. товару до уцінки становила 360 грн із ПДВ (у т. ч. ПДВ - 60 грн), після уцінки - 240 грн із ПДВ (у т. ч. ПДВ - 40 грн). Собівартість товару - 280 грн без ПДВ. Сума уцінки: 280 - 240 / 1,2 = 80 грн. Цей товар було продано роздрібним покупцям у межах рекламної акції в кількості 60 од., решту товару (40 од.) після проведення акції підприємство дооцінило до попередньої ціни (360 грн). Облік товарів ведуть за методом середньозваженої собівартості.

Рішення:

Зазначені операції ТОВ "Веселка" покаже в обліку так:

Таблиця 1

* Розраховують так: (280 грн - 200 грн) x 20 % x 60 од. = 960 грн.

** Визначають так: 80 грн х 40 од.=3200 грн.

Метод ціни продажу: особливості уцінки

Згідно з п. 22 НП(С)БО 9 оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки.

Собівартість реалізованих товарів визначають як різницю між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Суму торговельної націнки на реалізовані товари розраховують як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають шляхом ділення суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця та торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

В Інструкції № 291 передбачено два варіанти списання націнки на товари, що вибули:

варіант 1: Дт 285 - Кт 282;

варіант 2: Дт 282 - Кт 285 (методом "сторно").

Отже, у вітчизняних нормативах нічого не сказано про те, як саме в методі ціни продажу уцінка товарів впливає на розрахунок собівартості реалізованих товарів. А втім, певну інформацію щодо цього містить § 22 МСБО 2, у якому щодо застосування методу роздрібних цін (методу ціни продажу) зазначено:

Собівартість запасів визначається шляхом зменшення вартості продажу запасів на відповідний відсоток валової маржі. Застосовуваний відсоток ураховує запаси, які були оцінені нижче початкової ціни продажу. Для кожного відділу роздрібної торгівлі часто використовують середній відсоток.

Відсоток валового прибутку визначають як відношення собівартості та продажної ціни товарів, що перебувають у продажу.

У вітчизняному обліку це означає, що під час зменшення ціни на товари цю обставину має бути враховано в розрахунку середнього відсотка торговельної націнки.

З огляду на це у варіанті 1 націнку на товари, що вибули, потрібно розраховувати за формулою:

Нац = (Сктп285 + Обкп285 - Обдп285) / (Сдтп282 + Обдп282 - Обкп282) x Обкп282,

де Нац - розмір націнки на товари, що вибули, грн;

Сктп285 - сальдо за кредитом рахунка 285 на початок місяця, грн;

Обкп285 - оборот за кредитом рахунка 285 протягом місяця, грн;

Обдп285 - оборот за дебетом рахунка 285 протягом місяця в частині зменшення націнки від зниження продажної ціни товару, грн;

Сдтп282 - сальдо за дебетом рахунка 282 на початок місяця, грн;

Обдп282 - оборот за дебетом рахунка 282 протягом місяця, грн;

Обкп282 - оборот за кредитом рахунка 282 протягом місяця в частині зниження продажної ціни товару за рахунок уцінки, грн;

Обкп282 - оборот за кредитом рахунка 282 протягом місяця в частині продажної вартості реалізованого товару, грн.

У варіанті 2 списання націнки сторнування буде враховано в загальному обороті за кредитом субрахунку 285 і дебетом субрахунку 282 у "стандартній" формулі розрахунку націнки:

Нац = (Сктп285 + Обкп285) / (Сдтп282 + Обдп282) x Обкп282.

ПРИКЛАД. 2

Умова:

Продажна ціна товару до зниження ціни становила 36000 грн (у т. ч. ПДВ - 6000 грн). Для проведення рекламної акції з розпродажу товару магазин знизив продажну ціну товару на 80 % (на 28800 грн). Водночас проведено уцінку на суму, нижчу за вартість придбання товару, в розмірі 10 % (3000 грн без ПДВ). На початок місяця сальдо за субрахунком 285 становило 50000 грн, за субрахунком 282 - 90000 грн. За місяць до магазину надійшов новий товар покупною вартістю 4000 грн без ПДВ, на який було нараховано націнку в розмірі 6000 грн. За місяць було реалізовано товарів за продажною вартістю на суму 60000 грн (у т. ч. ПДВ - 10000 грн).

Рішення:

На суму уцінки нижче за первісну вартість (3000 грн) роблять проведення Дт 946 - Кт 282.

У варіанті 1 зі списанням націнки товару "прямим" способом сума націнки, що припадає на реалізований товар, становитиме:

(50000 грн + 6000 грн - 25800 грн) / (90000 грн + 4000 грн + 6000 грн - 28800 грн) x 60000 грн = 25449,44 грн.

Собівартість реалізованих товарів:

60000 грн - 25449,44 грн = 34550,56 грн.

У варіанті 2 оборот Дт 282 - Кт 285 за місяць становить:

6000 грн - 25800 грн = -19800 грн.

Суму націнки визначають так:

(50000 грн - 19800 грн) / (90000 грн + 4000 грн - 3000 грн -19800 грн) x 60000 грн = 25449,44 грн.

Відповідно, собівартість реалізованих товарів становить:

60000 грн - 25449,44 грн = 34550,56 грн.

Зазначені операції будуть відображені в обліку таким чином, як показано в табл. 2.

Таблиця 2

* Розраховують з огляду на суму уцінки нижче за вартість придбання:

3000 грн x 20 % = 600 грн.

Також радимо ознайомитися з такими публікаціями:

• "Переоцінка запасів у воєнний час: податковий облік";

• "Переоцінка необоротних активів у воєнний час: головні моменти";

• "Переоцінка необоротних активів у воєнний час: бухгалтерський облік";

• "Переоцінка необоротних активів у воєнний час: податковий облік".

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. Закон № 996 - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV.

2. Інструкція № 2 - Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2.

3. Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

4. НП(С)БО 9 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

5. Положення про уцінку - Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене наказом Мінекономіки та Мінфіну від 10.09.96 р. № 120/190 (втратило чинність із 09.03.2016 згідно з наказом Мінекономрозвитку та Мінфіну від 28.01.2016 р. № 117/19).

6. Методрекомендації № 2 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

7. МСБО 2 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 "Запаси".

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2024

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Ніна Дьяконова,

консультантка з бухгалтерського обліку та оподаткування