Новий закон про ТОВ: огляд нововведень. Частина ІІ

У першій частині статті ми з'ясували, які умови може містити корпоративний договір, який порядок формування, збільшення та зменшення статутного капіталу. До того ж ішлося про частки учасників, зокрема в разі виходу учасника з товариства, і про виплату дивідендів. Тож, ми продовжуємо аналізувати положення прийнятого закону. Водночас нагадаємо: більшість нововведень запрацює вже 17.06.2018

Управління товариством

Статтею 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі - Закон про ТОВ) передбачено, що органами товариства є:

1) загальні збори учасників;

2) наглядова рада (у разі утворення);

3) виконавчий орган.

Такого органу, як ревізійна комісія, тепер не буде - у Законі про ТОВ про нього не згадується.

Загальні збори товариства: статус, повноваження. Загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства. Учасники товариства на загальних зборах мають кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

У принципі, загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. Що саме належить до компетенції загальних зборів, зазначено у ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ. Усі перелічені повноваження не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає із цього Закону.

Порядок скликання загальних зборів. Загальні збори учасників скликає виконавчий орган товариства. Щоправда, статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів (ст. 32 Закону про ТОВ). Як і раніше, виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менш ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Але знову ж таки статутом товариства може бути встановлено інший строк.

Загальні збори скликають у випадках, передбачених Законом про ТОВ або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги сукупно володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Згідно із Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. № 1576-XII (далі - Закон № 1576) , вимагати скликання позачергових зборів можуть учасники, які володіють сукупно понад 20% голосів.

Зверніть увагу на нову норму, яку Закон № 1576 не містить: у випадку коли вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50% порівняно із цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства зобов'язаний скликати загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів із дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства чи про ліквідацію товариства (ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ).

У разі порушення норм ч. 3 ст. 31 Закону про ТОВ та у випадку визнання товариства банкрутом до закінчення 3-річного строку з дня зниження вартості чистих активів на вказану вище величину члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства.

Можливість покладення субсидіарної відповідальності на керівника підприємства в разі банкрутства останнього передбачена ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII. Для цього ліквідатор повинен заявити про такі вимоги до керівника юрособи-банкрута. Нині ж Законом про ТОВ прописано умови, за яких субсидіарна відповідальність настає автоматично.

Щоправда, ті члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали та не мали знати про зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв'язку зі зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов'язку.

Стаття 61 Закону № 1576 імперативно встановлює, що загальні збори повинні скликатися не рідше ніж двічі на рік, а, крім того, за потреби - ще й позачергово.

У Законі про ТОВ такої вимоги вже немає. Натомість чітко встановлено, що річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року (якщо інше не визначено законом). До порядку денного таких зборів обов'язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, виплату дивідендів та їх розмір (ч. 2 ст. 31 Закону про ТОВ).

Станом натепер згідно із Законом № 1576 будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, якщо таке питання було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У Законі про ТОВ цей момент урегульовано інакше. У повідомленні про збори, яке виконавчий орган надсилає учасникам за 30 днів до початку загальних зборів, уже має зазначатися порядок денний .

Після надсилання такого повідомлення заборонено вносити зміни до порядку денного загальних зборів учасників.

Проте із зазначеного правила є виняток. Пропозиції учасника або учасників товариства, які сукупно володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. І таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників (ч. 7 ст. 32 Закону про ТОВ).

Важливо!

Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, установлених Законом про ТОВ і статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та стосовно повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників узяли участь усі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд цих питань (ч. 10 ст. 31 Закону про ТОВ).

Проведення загальних зборів учасників. Серед найцікавішого варто виділити такі моменти (передбачено ст. 33 Закону про ТОВ):

1. Учасники можуть брати участь у зборах не лише особисто, але й через своїх представників. А втім, таку можливість передбачає й ст. 58 нині чинного Закону № 1576.

2. Загальні збори можуть проводитися в режимі відеоконференції, якщо це дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. Закон № 1576 зазначає лише про присутність учасників.

3. Певна річ, витрати на проведення загальних зборів несе товариство. Але якщо такі збори проводять за ініціативою учасника товариства, то витрати на їх проведення несе такий учасник, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників. Законом № 1576 це питання не було врегульовано.

4. Збори проводять на території України за місцезнаходженням товариства. За кордоном збори проводяться лише в разі 100% згоди всіх учасників ТОВ, оформленої письмово. У Законі № 1576 подібну норму прописано чомусь лише для акціонерних товариств.

Заочне голосування. Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у довільній письмовій формі (заочне голосування). Таку можливість передбачає ст. 35 Закону про ТОВ. Справжність підпису учасника товариства на такому документі засвідчується нотаріально. Цей документ долучається до протоколу загальних зборів учасників і зберігається разом із ним.

Рішення шляхом опитування. Зараз у ст. 60 Закону № 1576 зазначено, що прийняття рішення методом опитування ДОПУСКАЄТЬСЯ у випадках, передбачених установчими документами чи затвердженими товариством правилами процедури.

Зовсім інакша постановка питання у ст. 36 Закону про ТОВ: якщо інше не встановлено статутом товариства, рішення загальних зборів учасників може бути прийнято шляхом опитування. Тобто з набранням чинності Законом про ТОВ учасники апріорі зможуть голосувати шляхом опитування. Тож якщо такий спосіб голосування вам не підходить, про заборону слід прямо зазначити у статуті товариства. До того ж у ньому можна прописати окремі рішення, які не приймаються шляхом опитування.

Загалом же методом опитування не можуть прийматися рішення про:

1) обрання та припинення повноважень членів наглядової ради та виконавчого органу;

2) унесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про провадження діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) злиття, приєднання, поділ, виділення чи перетворення товариства, затвердження статутів правонаступників;

4) ліквідацію товариства;

5) визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства у випадках, передбачених цим Законом;

6) виключення учасника з товариства.

Особливості проведення загальних зборів товариством, що має одного учасника. Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону про ТОВ, у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово й оформлюються письмовим рішенням цього учасника.

Наглядова рада товариства. Цей орган не є обов'язковим, але може бути передбачений статутом товариства (ст. 38 Закону про ТОВ).

Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Тож, за функціональним призначенням цей орган схожий на нинішню ревізійну комісію (ст. 63 Закону № 1576).

До компетенцій наглядової ради може бути віднесено:

· обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (усіх чи окремо одного або декількох із них);

· зупинення та припинення їхніх повноважень;

· установлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Але це не виключний перелік повноважень. Адже наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, окрім віднесених до виключної їх компетенції.

Зверніть увагу: з кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається із членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Виконавчий орган товариства. Саме цей орган здійснює управління поточною діяльністю товариства (ст. 39 Закону про ТОВ).

До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що відносяться до виключної компетенції загальних зборів учасників і наглядової ради товариства (за умови її створення).

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) й організовує виконання їх рішень.

Класично виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Однак статутом ТОВ може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви.

Статутом товариства можуть установлюватись обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення, стосовно яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового чи трудового договору (контракту).

У ч. 5 ст. 40 Закону про ТОВ установлено декілька обмежень, пов'язаних із членством у керуючих органах товариства. Так, член виконавчого органу не має право без згоди загальних зборів або наглядової ради:

1) провадити господарську діяльність як фізособа-підприємець у сфері діяльності товариства;

2) бути учасником повного товариства чи повним учасником командитного товариства, яке провадить діяльність у сфері діяльності товариства;

3) бути членом виконавчого органу чи наглядової ради іншого суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сфері діяльності товариства.

Водночас у ч. 6 ст. 40 Закону про ТОВ зазначено: порушення цих приписів є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації.

Звісно, ідеться не про компенсаційні виплати, прописані в КЗпП (компенсацію за невикористану відпустку), а про додаткові компенсації, передбачені сторонами трудового чи цивільно-правового договору, пов'язані, наприклад, з достроковим припиненням повноважень у виконавчому органі товариства.

Проведення аудиту фінансової звітності товариства на вимогу учасників

На вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов'язаного майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками (ч. 1 ст. 41 Закону про ТОВ). У Законі № 1576 про це не йдеться.

Однак, своєю чергою, учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, у якому зазначається обсяг аудиторських послуг. І платить за аудит теж ініціатор (якщо інше не встановлено статутом товариства). До того ж загальні збори можуть прийняти рішення про відшкодування витрат на аудит.

Посадові особи товариства...

Підписуйтесь наш канал в Telegram та сторінку в Facebook щоб завжди залишатися в курсі актуальних бухгалтерських подій