Придбання джерел безперебійного живлення для комп'ютерів: бюджетний облік

Продовжуючи тему, розпочату в статті "Боремось із "блекаутом" самотужки: купуємо генератори для бюджетної установи", пропонуємо розглянути особливості обліку джерел безперебійного живлення для комп'ютерів.

Джерело безперебійного живлення як об'єкт обліку

Джерело безперебійного живлення (далі - ДБЖ) - автоматичний пристрій, який дає змогу приєднаному до нього обладнанню деякий час працювати від вбудованих акумуляторів під час зникнення електричного струму в електромережі або в разі відхилення його показників (параметрів) від допустимих норм.

У будь-якому випадку подібний пристрій (незалежно від комплектації) для цілей бухобліку варто обліковувати як окремий об'єкт (не в складі комп'ютера). На це вказують, зокрема, ознаки, притаманні окремому об'єкту ОЗ.

Нагадаємо, що одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів, а саме (п. 1 розд. ІІ НП(С)БОдс 121):

• закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

• конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

• відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

• інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролює суб'єкт державного сектору.

Бухгалтерський облік

Іще одним питанням, яке безпосередньо стосується бухобліку подібних активів, є те, на якому саме субрахунку слід обліковувати ДБЖ.

Так от, тут усе залежить від вартості придбаного ДБЖ та вартісного критерію*, визначеного в обліковій політиці для відокремлення МНМА від об'єктів ОЗ.

* Нагадаємо, що з 01.01.2021 бюджетні установи самостійно встановлюють для себе вартісну межу для виокремлення МНМА з-поміж об'єктів ОЗ. Докладніше про це читайте в публікації "Обираємо вартісний критерій для "бюджетних" МНМА: на яку суму орієнтуватись".

Отже, якщо ДБЖ зараховано до складу ОЗ, тоді доцільно його обліковувати на субрахунку 1014 "Машини та обладнання". Якщо ж мова про МНМА, то субрахунок - 1113.

Нагадаємо: перш ніж витрати на придбання обладнання потраплять до первісної вартості певної категорії необоротних активів, за звичною процедурою такі витрати накопичують у капінвестиціях, тобто відображають на субрахунку 1311 "Капітальні інвестиції в основні засоби" або ж 1312 "Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи" (якщо йдеться про МНМА).

Перелік витрат, які установа зараховує до первісної вартості об'єктів ОЗ, наведено в п. 5 розд. II НП(С)БОдс 121 та в п. 3 розд. III Методрекомендацій з обліку ОЗ.

До цього переліку потраплять витрати, зокрема, на транспортування, установку, монтаж, налагодження, а також інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням ОЗ (МНМА) до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Після введення в експлуатацію ДБЖ капіталізовані витрати списують на відповідний субрахунок 1014 чи 1113.

Водночас зауважимо: надалі вартість ДБЖ підлягає амортизації на загальних підставах (розд. ІV НП(С)БОдс 121 та розд. V Методрекомендацій з обліку ОЗ).

КЕКВ

Вибір КЕКВ залежить передусім від вартості ДБЖ, адже як об'єкт обліку він безперечно є предметом довгострокового користування (необоротним матеріальним активом). У зв'язку з цим залишається обрати відповідну "необоротну" групу - ОЗ чи МНМА.

Як ми вже згадували, для таких випадків бюджетна установа встановлює у власній обліковій політиці відповідний вартісний критерій.

З огляду на це, якщо вартість ДБЖ вписується у вартісні межі, які притаманні об'єктам ОЗ, то слід обирати КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" (пп. 1 пп. 3.1.1 Інструкції № 333).

Якщо ж ДБЖ за вартістю можна віднести до МНМА, то в такому випадку обирають КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" (пп. 6 пп. 2.2.1 Інструкції № 333).

Пам'ятайте, що первісну вартість об'єкта ОЗ можна формувати як за рахунок капітальних витрат, так і за рахунок поточних витрат (витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження ОЗ тощо) згідно з економічною класифікацією видатків бюджету (п. 3 розд. ІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ).

Насамкінець наведемо числовий приклад.

ПРИКЛАД.

Умова:

Бюджетна установа (неплатник ПДВ) придбала 5 ДБЖ для комп'ютерів за ціною 18000,00 грн/шт.

Загальна вартість покупки становить 90000,00 грн.

Для виокремлення МНМА з-поміж ОЗ установа встановила межу у 200000,00 грн. Тож придбані ДБЖ було зараховано до складу МНМА.

Рішення:

Відображення зазначених операцій показано в таблиці.

Таблиця

Додатково читайте такі публікації:

"Створення укриття в бюджетній установі: організаційні моменти";

"Створення укриття в бюджетній установі: особливості обліку".

ПРАВОВИЙ ГЛОСАРІЙ

1. НП(С)БОдс 121 - Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

2. Інструкція № 333 - Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 р. № 333.

3. Методрекомендації з обліку ОЗ - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.

_____________________________________________
© ТОВ "ІАЦ "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2023

У разі цитування або іншого використання матеріалів, розміщених у цьому продукті ЛІГА:ЗАКОН, посилання на ЛІГА:ЗАКОН обов'язкове.
Повне або часткове відтворення чи тиражування будь-яким способом цих матеріалів без письмового дозволу ТОВ "ЛІГА ЗАКОН" заборонено.

Автор

Роман Карп'юк

експерт

ЛІГА:ЗАКОН