Тож у цьому матеріалі розповімо про те, як такі операції показати в обліку.
Документальне оформлення
Списують знищені запаси за результатами вибіркової інвентаризації. Адже за нормами п. 7 розд. І Положення № 879 інвентаризацію обов'язково треба провести, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства. На те, що інвентаризацію належить провести в разі списання знищеного або зіпсованого майна, звернув увагу й Мінфін в листі від 10.10.2022 р. № 41010-06-62/23254.
Відповідно до п. 1 розд. II Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві створюють розпорядчим документом керівника інвентаризаційну комісію, яка складається з:
- представників апарату управління підприємства;
- бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка веде бухгалтерський облік на підприємстві на договірних засадах) та
- досвідчених працівників підприємства, що знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).
Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік веде безпосередньо керівник підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.
За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть входити члени ревізійної комісії господарського товариства.
Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та в присутності матеріально відповідальної особи.
Запаси інвентаризують за місцями зберігання й окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси під час інвентаризації записують в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми й кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, і за даними бухгалтерського обліку (п. 4.1 розд. III Положення № 879).
Виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносять до окремого інвентаризаційного опису, у якому вказують найменування відповідних запасів, їх кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих предметів у господарських цілях (п. 4.4 розд. III Положення № 879).
Нормативно встановлених форм інвентаризаційних документів на цей час немає, тому підприємству потрібно розробити їх самостійно. Це підтверджують і норми п. 14 розд. II Положення № 879, згідно з якими інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості підлягають оформленню відповідно до вимог, установлених Положенням № 88, для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можна заповнювати як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.
Водночас підприємство може використовувати форми, затверджені для бюджетників Наказом № 572. А про те, що затверджені цим Наказом типові форми можуть застосовувати юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, чітко сказано в п. 2 Наказу № 572.
Затвердженої форми акта списання запасів також немає. Тому підприємство розробляє та затверджує її теж самостійно з урахуванням того, що цей документ повинен містити всі обов'язкові реквізити первинного документа, передбачені у ст. 9 Закону № 996-XIV і п. 2.3 Положення № 88, а саме:
- найменування підприємства, від імені якого складено документ;
- назву документа (форми);
- дату складання, зміст й обсяг господарської операції;
- одиницю виміру господарської операції (у грошовому та за можливості в натуральних вимірниках);
- посади й прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У цьому акті доцільно навести й додаткову інформацію, зокрема щодо обставин, які призвели до пошкодження запасів.
Податок на прибуток
У ПКУ не передбачено окремих коригувань фінансового результату за операціями зі списання запасів. Тому всі платники податку на прибуток (як "малодохідні", так і "високодохідні") відображають ці операції в податковому обліку за правилами бухгалтерського обліку. Це підтверджують і податківці (див., зокрема, ІПК ДПСУ від 06.09.2023 р. № 2833/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 04.03.2025 р. № 1159/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 30.05.2025 р. № 2995/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК).
ПДВ
У разі списання товарів, матеріалів, готової продукції потрібно звернути увагу на "проблемну" норму абз. "г" 198.5 ПКУ щодо нарахування "компенсувальних" податкових зобов'язань. Згідно із цією нормою платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, і скласти не пізніше за останній день звітного (податкового) періоду й зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у терміни, установлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ, у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначено для їх використання або їх починають використовувати в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Оскільки списані запаси не використовують у господарській діяльності, є високий ризик того, що за такою операцією потрібно буде нарахувати "компенсувальні" податкові зобов'язання на підставі абз. "г" 198.5 ПКУ. На це звернули увагу й податківці. Зокрема, у роз'ясненні з категорії 101.04 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) контролери відповіли на запитання: "Чи нараховуються податкові зобов'язання при здійсненні операцій із списання ТМЦ, в тому числі зіпсованих?".
Щодо цього податківці зазначили, що оскільки платник ПДВ здійснює операції зі списання товарно-матеріальних цінностей (зокрема, і зіпсованих), то останні починають використовувати в операціях, що не є господарською діяльністю цього платника податку. Водночас під час придбання товарно-матеріальних цінностей (зокрема, і зіпсованих) суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту, а тому платник податку має не пізніше за останній день звітного (податкового) періоду, у якому відбувається їх списання, нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою, виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей (зокрема, і зіпсованих).
А втім, тут слід звернути увагу ще на кілька моментів.
По-перше, "компенсувальні" податкові зобов'язання нараховують, якщо ТМЦ було придбано з ПДВ.
По-друге, відповідно до норм п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) унаслідок дії обставин непереборної сили в період воєнного, надзвичайного стану. До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ПКУ застосуванню не підлягають.
Однак для цього звільнення факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), на погляд податківців, треба засвідчити відповідними первинними документами та сертифікатом Торгово-промислової палати України, що підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманим відповідно до Закону № 671/97-ВР (див. щодо цього, наприклад, ІПК ДПСУ від 04.03.2025 р. № 1159/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, роз'яснення з категорії 101.15 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)).
Акцизний податок
Податківці в роз'ясненні з категорії 114.02 розділу "Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) надали відповідь на таке запитання: "Чи є об'єктом оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару та чи проводиться коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку внаслідок такого списання?". Контролери зазначили, що відповідно до пп. 213.1.6 ПКУ об'єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ.
Згідно з п. 216.3 ПКУ податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовна в разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджують у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
- примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" від 17.05.2012 р. № 4765-VI за умови, якщо в майбутньому його попередній власник або уповноважена ним особа не здійснюватимуть заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
- передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються коштом державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам із питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
- надано як гуманітарну допомогу.
Отже, методом від зворотного виходить, що в інших випадках об'єкт оподаткування акцизним податком виникає. Хоча є й інакші роз'яснення щодо цього. Наприклад, в ІПК ДФСУ від 16.02.2018 р. № 653/6/99-95-42-03-15/ІПК податківці дійшли висновку про не оподаткування роздрібним акцизом обсягів зіпсованих, знищених, втрачених алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Тому радимо зацікавленим особам щодо цього питання отримати індивідуальну консультацію, яку податківці надають на підставі ст. 52 ПКУ.
Єдиний податок
Операція зі списання знищених запасів на облік у платника єдиного податку не впливає. Однак цю операцію треба підтвердити відповідними первинними документами.
Бухгалтерський облік
Витрати зі списання запасів у бухгалтерському обліку показують на субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".
<…>
Розблокуйте доступ до повної аналітики в LIGA360. Отримуйте експертні поради, корисні тематичні матеріали, покрокові схеми та чек-листи для ефективного прийняття рішень.
