Імплементація Загального стандарту звітності (CRS) стала тектонічним зсувом у національній системі фінансового та податкового права, а не черговим етапом регуляторних змін.
CRS: чергова «лінійна» угода VS новий інструмент моніторингу для податківців
Багатостороння угода CRS - багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information (MCAA CRS), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (пп. 14.1.10-1 ПКУ).
Загальний стандарт звітності CRS - загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, який включає коментарі до нього (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS), схвалений Радою Організації економічного співробітництва та розвитку 15 липня 2014 року (із змінами та доповненнями) (пп. 14.1.59-1 ПКУ).
Бажаєте контролювати законодавчі зміни з "гарячих тем"? Спробуйте нову LIGA360! Встановіть моніторинг потрібних для вас законів - і всіх пов'язаних судових рішень, НПА та аналітичних матеріалів. Замовте презентацію LIGA360 саме для ваших потреб.
Цей глобальний механізм, розроблений ОЕСР та імплементований в Україні на підставі Закону №2970, докорінно змінює архітектуру взаємовідносин між державою та платниками податків, фактично завершуючи епоху офшорної конфіденційності. На відміну від реактивного обміну "за запитом", цей проактивний механізм функціонує через автоматичне та систематичне звітування фінансових установ про рахунки, що належать податковим резидентам інших країн, на підставі Багатосторонньої угоди компетентних органів (MCAA). Прозорість закордонних активів українських резидентів стає неминучим імперативом, ігнорування якого несе значні фіскальні ризики.
Як і будь-яка правова конструкція, механізм CRS має чітко визначені елементи:
Об'єкт: глобальний порядок інформаційного обміну з метою боротьби з ухиленням від оподаткування.
Об'єктивна сторона: безперервний процес ідентифікації фінансовими установами підзвітних рахунків, збору даних та їх щорічної передачі до ДПС.
Суб'єкти: з одного боку - фінансові агенти, які несуть відповідальність за виконання норм стандарту, а з іншого - податкові резиденти України, чиї фінансові операції стають об'єктом контролю.
Таким чином, CRS - це не «лінійна» угода, а повноцінний інструмент глобального податкового моніторингу. Він надає податковим органам не просто інформацію, а систематизовані дані для превентивного аналізу, виявлення незадекларованих доходів та ідентифікації ризиків ще до початку традиційних перевірок.
Фінансовий агент: знайомимось з терміном
Згідно положень п. 14.1.257-1 ПКУ (в редакції Закону №2970) фінансовий агент - будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов'язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов'язки та нести відповідальність за порушення цих обов'язків у порядку, встановленому законом.
Для цілей Багатосторонньої угоди CRS особи, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів (є підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил зазначеної Угоди, Загального стандарту звітності CRS та нормативно-правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди CRS.
Ознайомитися з діючими редакціями НПА, порівняти редакції і побачити заплановані зміни - можна у новій LIGA360. А ще оцінити увесь масив пов'язаних документів: судової практики, аналітики і так далі. Замовте презентацію LIGA360 для себе.
Підзвітні організації: хто «під прицілом» ДПС
Відповідно до положень Загального стандарту звітності CRS (далі - Стандарт) Вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VIII Стандарту:
3начена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).
Водночас згідно пп. В(1)(d) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS ці організації, діючи як фінансові агенти, зобов'язані перевіряти рахунки своїх клієнтів (як фізичних, так і юридичних осіб) та, у разі виявлення підзвітних рахунків, передавати відповідну інформацію до ДПС.
В рамках обміну передається детальний "фінансовий паспорт", що включає ПІБ, адресу, РНКПП, юрисдикцію резидентства, дані про рахунок, його залишок на кінець року, а також загальні валові суми отриманих доходів (процентів, дивідендів, виручки від продажу активів). CRS також "бачить крізь" корпоративні структури, вимагаючи звітувати про контролюючих осіб пасивних компаній.
Вимоги прозорості поширюються і на доходи, отримані через цифрові платформи, завдяки аналогічному стандарту DAC7. Кабінет Міністрів України 29 квітня 2025 року схвалив доопрацьований законопроєкт щодо імплементації міжнародної ініціативи з автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Документ уже зареєстровано у Верховній Раді України - №13232 від 30 квітня 2025 року - та передано на розгляд профільного комітету. Цей крок спрямований на гармонізацію українського законодавства з європейськими нормами (DAC 7) та є умовою для приєднання до міжнародної угоди DPI MCAA, а також виконанням одного з ключових «маяків» МВФ [матеріал готувався ще до зміни уряду, тож зараз цей законопроєкт, про який ми неодноразово писали, вже відкликано, утім дуже ймовірно, що новий склад Кабміну подасть до парламенту аналогічний законопроєкт - Ред.].
Суть законопроєкту полягає в тому, що оператори цифрових платформ будуть зобов'язані проводити перевірку своїх користувачів-продавців та автоматично звітувати про їхні доходи перед податківцями.
Водночас, для спрощення легалізації доходів фізосіб запроваджується спеціальний режим оподаткування. В його рамках оператор платформи виступатиме податковим агентом, утримуючи, зокрема ПДФО за пільговою ставкою 5%. Цей режим доступний для резидентів, які не є самозайнятими особами, не використовують найману працю та дотримуються ліміту річного доходу (834 мінзарплат).
Для тих, хто здійснює нерегулярні продажі не більше 3 угод на рік на суму до 2000 євро, передбачено ще більше спрощення - їм не потрібно відкривати окремий банківський рахунок, при цьому пільгова ставка 5% та функції податкового агента зберігаються для таких осіб. Таким чином, законопроєкт створює прозору систему контролю та водночас пропонує спрощений механізм оподаткування.
Його дія розповсюджується на будь-який онлайн-сервіс, що виступає посередником. До таких платформ належать сервіси оренди нерухомості (Airbnb, Booking.com), надання особистих послуг (Uber, Glovo, Upwork), контенту за підпискою (OnlyFans, Patreon), а також маркетплейси для продажу товарів (Amazon, Etsy, eBay).
Таким чином, податкові органи отримують подвійний інформаційний слід: від самої платформи (за DAC7) - звіт про суму та суть заробітку, а від банку (за CRS) - дані про рух коштів. Варто розрізняти податки: наприклад, за перший квартал 2025 року компанія-власник OnlyFans сплатила до бюджету України 0,8 млн доларів США "податку на Google" (ПДВ), що не є податком з доходів, отриманих самими креаторами.
Для українських креаторів та фрилансерів такий контроль означає зміну суб'єктивної сторони податкових правовідносин. Автоматичне отримання інформації створює для ДПС презумпцію поінформованості. Це перетворює факт неподання декларації із формальної бездіяльності на порушення з очевидними ознаками умислу. Як наслідок, єдиною раціональною стратегією стала масова легалізація діяльності, переважно через реєстрацію ФОП.
Тотальна прозорість, яку створює CRS, висвітлює й ті сфери економічної активності, що існують у "сірій" правовій зоні, це стає причиною для суспільно-правових дебатів.
Яскравим прикладом є ситуація довкола контенту для дорослих, що генерується на цифрових платформах. Інформація про отримані доходи, яка надходить до ДПС вимагає сплати податків та підсвічує діяльність, що формально може трактуватися як порушення ст. 301 ККУ. Саме через цю правову невизначеність, що загострилась в умовах фінансової прозорості, 27 червня 2025 року з'явилася петиція щодо декриміналізації згаданої статті ККУ, яка швидко отримала необхідну кількість голосів, свідчачи про актуальність проблеми. Після того як її вже підписало понад 25 тисяч осіб станом на 02 липня 2025 року, Президент України зобов'язаний розглянути дату петицію.
Як підготуватися до перевірок держорганів? З рішенням LIGA360. Практичні рекомендації, докладні алгоритми дій й відповіді на питання щодо перевірок. Деталі за посиланням.
Впровадження системи CRS: чи є полегшення для резидентів України
Безумовно полегшення передбачалося. Але очікування від впровадження CRS часто зводилися до пошуку прямих переваг. Проте реальність виявилася більш тонкою: полегшення криється не у винятках із правил, а у самому факті створення цих чітких та передбачуваних правил.
Функціонування системи та практика її застосування судами демонструють два фундаментальні аспекти: важливість правильної ідентифікації фінансового агента та коректного застосування норм відповідальності.
Перший аспект яскраво ілюструє постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року у справі № 320/4625/24, позиція якого була підтримана судом касаційної інстанції. Суд вказав, що «самостійне отримання позивачем глобального посередницького ідентифікаційного номеру власника рахунку не змінило його правового статусу з небанківської фінансової установи на фінансового агента, з огляду на відсутність позивача у переліку небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що вбачається із рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 жовтня 2020 року № 578 «Про встановлення переліку небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів»». У цій справі суд визнав, що інститут спільного інвестування не входить до такого переліку, а тому не має обов'язку подавати звіти.
Другий, не менш важливий аспект, розкриває постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 320/12547/24. Цей кейс демонструє, як імплементація CRS вплинула не лише на обов'язки фінансових агентів, а й на систему відповідальності за їх порушення. Суд встановив, що податкова служба застосувала штрафні санкції на підставі статті 69.8 ПКУ, яка на момент прийняття рішення вже втратила чинність. Ця норма була виключена саме Законом №2970, який запровадив в Україні стандарти CRS. Натомість було введено нову, більш детальну статтю 118-1, що регулює відповідальність в рамках автоматичного обміну. Крім того, той самий закон встановив перехідний період (мораторій) на застосування більшості штрафів до кінця 2024 року, що стало додатковим захисним механізмом для фінансових агентів. Таким чином, рішення суду встановило фундаментальний принцип: навіть якщо податковий орган вважає, що порушення мало місце, він зобов'язаний застосовувати виключно чинні норми права. Неможливість застосування скасованої норми є самостійною та беззаперечною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, що підкреслює верховенство права та важливість процедурної правильності в податкових спорах.
Полегшення від впровадження даних стандартів у національне законодавство для кожного з нас полягає не у можливості уникнути звітності, а в захисті від неправомірного застосування норм CRS. Судова практика демонструє, що система не є інструментом свавільного тиску: вона має чіткі межі, визначених суб'єктів та суворі процедури відповідальності. Саме в цій передбачуваності та правовій захищеності й полягає ключове полегшення для кожного резидента України.
Отже, CRS та пов'язані з ним стандарти діють не лише як фіскальний інструмент, котрий лінійно пов'язує резидентів держав котрі імплементували його, а і як фактор, що висвітлює у публічному просторі правові проблеми, прискорюючи їхнє вирішення та гармонізацію законодавства в різних галузях.
Ірина Огороднікова, к.ю.н., адвокат Crowe Mikhailenko, член Асоціації податкових консультантів,
Даниїл Зінов'єв, молодший юрист Crowe Mikhailenko
Читайте також:
